Всі розумні люди розказують як важливо мріяти, що мрії роблять життя яскравішим, що саме мрії є нашим мотиватором для досягання цілей і т.д. і т.п.
Це нагадує мені казку: "і жили вони довго й щасливо". А чому ніхто не хоче розказати про те, що він їй зраджував, вона мріяла зібрати речі та поїхати якнайдалі, про вечірні скандали, крики, сльози, змучені обличчя і нещасне життя. Вони просто жили довго, а щасливо...у всіх різне розуміння щастя.
Так ось, чому ніхто не розказує про відчуття, коли мрія впала з хмарочоса і з висоти 250 м впала на асфальт? Чому не розказують як боляче, коли твою мрію рвуть, ріжуть, кидають і, на довершення, з тріском жбурляють на підлогу, щоб розбити на молекули, щоб не зібрати вже ніколи. Бо просто в твоєму житті є люди, які не хочуть, щоб твої мрії збувались, їм це не вигідно, не потрібно чи просто не хочеться.
Чому про це ніколи не кажуть? Не попереджають заздалегідь? "Шановні, будь обережні, мріяти - це небезпечно". Про лінії елктропередач таке ж пишуть. Це ж майже одне й те саме. Ступінь небезпечності, на мою думку, точно однаковий.
Та не мріяти в нас все рівно не вийде, це мабуть єдиний спосіб втекти від реальності легальним шляхом. Ну розбилась мрія - поплачеш, повбиваєшся, пожалкуєш, поб’єшся головою об стіну, пообіцяєш собі більше не повторювати таких помилок і все рівно будеш мріяти. Адже, це приємний бонус до складного та гіркого життя :)
Це нагадує мені казку: "і жили вони довго й щасливо". А чому ніхто не хоче розказати про те, що він їй зраджував, вона мріяла зібрати речі та поїхати якнайдалі, про вечірні скандали, крики, сльози, змучені обличчя і нещасне життя. Вони просто жили довго, а щасливо...у всіх різне розуміння щастя.
Так ось, чому ніхто не розказує про відчуття, коли мрія впала з хмарочоса і з висоти 250 м впала на асфальт? Чому не розказують як боляче, коли твою мрію рвуть, ріжуть, кидають і, на довершення, з тріском жбурляють на підлогу, щоб розбити на молекули, щоб не зібрати вже ніколи. Бо просто в твоєму житті є люди, які не хочуть, щоб твої мрії збувались, їм це не вигідно, не потрібно чи просто не хочеться.
Чому про це ніколи не кажуть? Не попереджають заздалегідь? "Шановні, будь обережні, мріяти - це небезпечно". Про лінії елктропередач таке ж пишуть. Це ж майже одне й те саме. Ступінь небезпечності, на мою думку, точно однаковий.
Та не мріяти в нас все рівно не вийде, це мабуть єдиний спосіб втекти від реальності легальним шляхом. Ну розбилась мрія - поплачеш, повбиваєшся, пожалкуєш, поб’єшся головою об стіну, пообіцяєш собі більше не повторювати таких помилок і все рівно будеш мріяти. Адже, це приємний бонус до складного та гіркого життя :)
No comments:
Post a Comment