Let it snow

Щиро зізнаюсь, що не розділяю загального захоплення погодною ситуацією в Україні. Я дуже боюсь захворіти і мене лякає кількість людей, які можуть постраждати від цього. Ці дві причини не дають мені радіти разом з усіма, хоча було приємно повалятись в снігу, подивитись, як шаленіє дітвора і знову вдягнути яскравий шарф.
Але ця непогода допомогла людям проявити свою трохи призабуту рису - здатність до безкорислової допомоги. Дуже приємно було спостерігати, як усі збігались на допомогу машині, що застрягла, або як молоді люди кидались, щоб підняти дівчину або просто допомогти їй пройти по снігу.
Я дізналась про проведення масових волонтерських акцій. Волонтери допомагали виштовхувати машини, чистити дороги та подвір’я, годували людей, що застрягли у заторах. Декілька громадян годували та зігрівали дітей, що приїхали до Києва на екскурсію та змушені були стояти у заторі майже добу.
Я сама вирішила приєднатись до цієї "акції" і декілька разів допомогала водіям витягнути свою автівку. Ви не повірите, коли машина нарешті їде, виникає таке відчуття, наче Ви тільки-но отримали  якусь премію, нагороду чи виграли неймовірний приз. Я приємно вражена, що все, що колись чула - маячня, і у нашому світі ще залишилось багато добра, безкорисливості, ввічливості і щирого бажання допомагати.
Нещастя згуртовує людей, дозволяє їм проявити найкращі риси свого характеру. Можливо саме через це світ іноді "трясеться" від різних катастроф.

Не забувайте, що добро завжди повертається, тож не шкодуйте власних сил та творіть добро ♥