№3

Людина, яка завжди була поруч. Трохи далі, трохи ближче, коли як, але поруч. Ми дорослішали разом, але виховувались дуже по-різному і з часом нам стає складніше розуміти одна одну, бо кожна з нас пішла своїм шляхом. Та ми не втрачаємо надії на те, що ми зможемо якось подолати це. Я завжди захоплювалась чистотою цієї людини, наче позитивний персонаж з фільму чи мультфільму.
Я щиро сподіваюсь, що ти знайдеш своє місце у цьому житті, доб’єшся того, що хочеш, що всі твої бажання втіляться у дійсність і те, що має якийсь вплив на нашу долю, вбереже тебе від каміння та жахіть життя.
Дякую... Дякую за те, яка ти є, за те, що я була тобі потрібна, за те, що ми багато пройшли разом, за те, що завжди намагалась мене не засуджувати, що б я не робила, але тим не менш дуже часто приводила мене до тями, утримувала від багатьох дурниць, за довіру та щирість, за Динамо і футбол, за кіносеанси зранку, за Sprite, за історію і разом прогулювану фізкультуру, за всі розмови, за фотосесію у рожевому світлі, за те, що була спокійною і такою чудовою, за підтримку у будь-яких ситуаціях, посмішку... Складно все перелічити, дякую за тебе. Ти найпрекрасніша людина, яку я знаю.