Sunday, 7 July 2013

№4

Людина, яка, на жаль, пішла, але сподіваюсь, що все таки стоїть під дверима в надії, що її покличуть назад.
Людина, наївність якої вражала, але змушувала не втрачати цієї риси такий довгий час і цим самим, дозволила трохи довше залишатись дитиною. Людина, чиєї думки мені не вистачає. Дуже б хотілось знати, що б вона сказала у певних ситуаціях. Людина, яка несподівано і незрозуміло пішла, але на чиє повернення я все ще сподіваюсь і дуже чекаю. Мені її дуже не вистачає.

Дякую за твою красу, наївність, за те, що ти так довго залишалась дитиною, за те, що була щирою і довірливою, за велосипеди, озеро, хлопців і аквапарк, за безліч нових знайомств, за неймовірні мрії, за твою пристрасть до німецької мови і Німеччини, за безпосередність та справедливу критику, за салати в МасDonalds і воду-воду-воду, за пробіжки зранку, квіти і приз за найохайнішу кімнату, за тебе, таку, як ти є.

No comments:

Post a Comment