Сьогодні День Незалежності України, а святкувати чомусь настрою немає. Невже я піддалась цим негативним хвилям нелюбові до України?
Я дуже люблю Україну, але з кожним днем знаходжу все менше причин для цього. Тому в нас і виходить кохання, не "за що", а "всупереч чому".
Всупереч безладу у владі країни, міст, районів, будь-яких громадських установ. У них одне прагнення - собі й побільше, а особливо альтруїстичні персонажі - ще й рідним щось дають. Невже ніхто з них не бачить людей, які живуть в майже зруйнованих будинках? По 3 покоління в однокмінатних квартирах? На вулиці? Які працюють по 24 години в добу, аби прокормити дітей? Дітей, що працюють з 10 років, аби допомогти батькам? Інвалідів, що мусять вимолювати гроші в переходах метро, бо є зовсім соціально незахищеними?
Невже це бачу лише я?
Всупереч тому, що всі зелені простори України поступово забудовують торгово-розважальними центрами та хмарочосами, де ціни на житло настільки великі, що жодна людина з вищеперерахованих не може там жити. Хоча мені здається, що набагато краще можна розважитись у лісі, ніж в 4 стінах магазинів чи у сотому по рахунку кінотеатрі.
Всупереч тому, що такою гарною солов'їною українською мовою зараз майже ніхто не розмовляє, навіть західна Україна переходить на російську. Каюсь, що сама часто розмовляю російською, хоча й у мене є безліч виправдань, що абсолютно мене не виправдовують (такий собі словесний парадокс), але я щиро намагаюсь це виправити.
Всупереч тому, що в Україні зараз правлять гроші навіть в таких священих галузях як освіта і культура, що перетворює їх культурну цінність в ніщо.
Всупереч тому, що вся молодь, яка може врятувати країну, їде за кордон і не повертається, бо розуміє, що треба покласти усе своє життя на вівтар невдячної праці та боротьби, щоб якось підняти Україну з колін. Віддати своє життя за країну... знаєте, а я не впевнена, що погодилась б.
Всупереч тому, що українці не цінять і не поважають самі себе. Проблема не у владі, як би ми себе не тішили, проблема - в нас.
І ще багато різних "всупереч", та я все рівно люблю свою країну і безмежно вдячна, що народилась тут.
З Днем незалежності, Україно! Будь щасливою і коханою ♥
Я дуже люблю Україну, але з кожним днем знаходжу все менше причин для цього. Тому в нас і виходить кохання, не "за що", а "всупереч чому".
Всупереч безладу у владі країни, міст, районів, будь-яких громадських установ. У них одне прагнення - собі й побільше, а особливо альтруїстичні персонажі - ще й рідним щось дають. Невже ніхто з них не бачить людей, які живуть в майже зруйнованих будинках? По 3 покоління в однокмінатних квартирах? На вулиці? Які працюють по 24 години в добу, аби прокормити дітей? Дітей, що працюють з 10 років, аби допомогти батькам? Інвалідів, що мусять вимолювати гроші в переходах метро, бо є зовсім соціально незахищеними?
Невже це бачу лише я?
Всупереч тому, що всі зелені простори України поступово забудовують торгово-розважальними центрами та хмарочосами, де ціни на житло настільки великі, що жодна людина з вищеперерахованих не може там жити. Хоча мені здається, що набагато краще можна розважитись у лісі, ніж в 4 стінах магазинів чи у сотому по рахунку кінотеатрі.
Всупереч тому, що такою гарною солов'їною українською мовою зараз майже ніхто не розмовляє, навіть західна Україна переходить на російську. Каюсь, що сама часто розмовляю російською, хоча й у мене є безліч виправдань, що абсолютно мене не виправдовують (такий собі словесний парадокс), але я щиро намагаюсь це виправити.
Всупереч тому, що в Україні зараз правлять гроші навіть в таких священих галузях як освіта і культура, що перетворює їх культурну цінність в ніщо.
Всупереч тому, що вся молодь, яка може врятувати країну, їде за кордон і не повертається, бо розуміє, що треба покласти усе своє життя на вівтар невдячної праці та боротьби, щоб якось підняти Україну з колін. Віддати своє життя за країну... знаєте, а я не впевнена, що погодилась б.
Всупереч тому, що українці не цінять і не поважають самі себе. Проблема не у владі, як би ми себе не тішили, проблема - в нас.
І ще багато різних "всупереч", та я все рівно люблю свою країну і безмежно вдячна, що народилась тут.
З Днем незалежності, Україно! Будь щасливою і коханою ♥
No comments:
Post a Comment