І знову я чую: "Прийде весна, стане краще". Мені це нагадує вже неодноразово чуте мною: "Прийде літо і все буде добре". Ви серйозно? Бігаємо, як білочки, по колу?
Кожна людина здатна сама себе витягнути з будь-якої депресії і вирішити, ви не повірите, УСІ проблеми. Просто кожен хоче, щоб його пожаліли, погладили по головці і сказали, що світ жорстокий, а ти такий бідненький, маленький мусиш справлятись з ним. Який жах! Просто для того, щоб підтримувати себе в гарному настрої потрібні сили і бажання. Нічого більше. Звичайно, легше нити, плакати, ховатись від світу. Хай усі думають, що твоя душа - тонка матерія, її легко зачепити і тому їй властива депресія. Так ось, тонка матерія - це мереживо чи льон, а не ваша душа.
Чесно, мені це остогидло. Чому я здатна впоратись з усім? Навіть якщо мені складно щось робити самій, в мене є люди, які завжди зі мною і мені зовсім не соромно прийняти їх допомогу чи підтримку. Для того у нас і є друзі: щоб бути поруч у скрутну хвилину, а не для того, щоб було з ким ходити на вечірки чи по магазинам.
Я люблю допомагати людям і усіляко їх підтримувати. Але чим допомогти людині, яка сама не хоче, щоб їй допомагали? Є такий тип людей, які дійсно отримують задоволення від своїх страждань, але ж таких одиниці, а з іншими що?
Найболючіше, коли близькі люди не приймають твою допомогу. Усі ми прагнемо бути незалежними, дорослими і т.д. Але дорослість не виражається у тому, щоб самостійно проходити увесь життєвий шлях. Для цього створені кохані люди і близькі друзі. Життя занадто складне і непередбачуване, щоб йти по ньому на самоті.
Посміхайтесь, вибирайтесь із депресій, ви можете, я знаю. І ні, все не буде добре, все є добре, зараз, у цю секунду, просто ви не хочете цього помічати.
А проблеми вирішити того простіше, візьміть кохану людину за руку, подивіться їй у очі і рішення відразу прийде у голову. Розкажіть друзям про свою проблему і в голові ясно вспливе повна стратегія її вирішення.
І не нийте, вилазьте з-під ковдри і йдіть у світ. Вам вже не 5 років, і навіть не 10, щоб ховатись у країні "Нічогонезнаю і знатинехочу".
Все добре, навіть більше, все чудово. ♥
Кожна людина здатна сама себе витягнути з будь-якої депресії і вирішити, ви не повірите, УСІ проблеми. Просто кожен хоче, щоб його пожаліли, погладили по головці і сказали, що світ жорстокий, а ти такий бідненький, маленький мусиш справлятись з ним. Який жах! Просто для того, щоб підтримувати себе в гарному настрої потрібні сили і бажання. Нічого більше. Звичайно, легше нити, плакати, ховатись від світу. Хай усі думають, що твоя душа - тонка матерія, її легко зачепити і тому їй властива депресія. Так ось, тонка матерія - це мереживо чи льон, а не ваша душа.
Чесно, мені це остогидло. Чому я здатна впоратись з усім? Навіть якщо мені складно щось робити самій, в мене є люди, які завжди зі мною і мені зовсім не соромно прийняти їх допомогу чи підтримку. Для того у нас і є друзі: щоб бути поруч у скрутну хвилину, а не для того, щоб було з ким ходити на вечірки чи по магазинам.
Я люблю допомагати людям і усіляко їх підтримувати. Але чим допомогти людині, яка сама не хоче, щоб їй допомагали? Є такий тип людей, які дійсно отримують задоволення від своїх страждань, але ж таких одиниці, а з іншими що?
Найболючіше, коли близькі люди не приймають твою допомогу. Усі ми прагнемо бути незалежними, дорослими і т.д. Але дорослість не виражається у тому, щоб самостійно проходити увесь життєвий шлях. Для цього створені кохані люди і близькі друзі. Життя занадто складне і непередбачуване, щоб йти по ньому на самоті.
Посміхайтесь, вибирайтесь із депресій, ви можете, я знаю. І ні, все не буде добре, все є добре, зараз, у цю секунду, просто ви не хочете цього помічати.
А проблеми вирішити того простіше, візьміть кохану людину за руку, подивіться їй у очі і рішення відразу прийде у голову. Розкажіть друзям про свою проблему і в голові ясно вспливе повна стратегія її вирішення.
І не нийте, вилазьте з-під ковдри і йдіть у світ. Вам вже не 5 років, і навіть не 10, щоб ховатись у країні "Нічогонезнаю і знатинехочу".
Все добре, навіть більше, все чудово. ♥
No comments:
Post a Comment