Негайно сховайся під теплу ковдру,
Викинь у смітник непотрібну
пудру,
Викинь у смітник такі важливі
справи
І не думай про літні Оттави,
Варшави
і так далі.
Під ковдрою ніхто не зрадить
і бездумним словом ніхто не
образить.
Все просто, там ти і ковдра.
Свій власний світ, арктична
тундра,
безлюдна.
Під подушку ховай смачні цукерки,
Влаштовуй там мегакруті вечірки.
Головне, чуєш? Не смій себе
жаліти,
Не дай від кохання зовсІм ошаліти
Не час.
Настане час, вилазь з-під
ковдри,
Згадай усі напівсонні мандри,
Поглянь очима на білий світ,
І скажи йому нарешті «Привіт»,
спокійно.
У тебе завжди є надійний
сховок
Від життєвих суворих
відмовок,
Подушка, ковдра і декілька
книжок.
Навіщо та пара нових
босоніжок?
Хочеш - купуй.
Подушка – твій щит, а ковдра
– замок.
Сховай у печері сердечний
уламок.
Якщо все погано, ти знаєш
куди треба йти.
Не бійся, у світ забуття безстрашно
ввійди.
Так краще. Так треба. Повір.
No comments:
Post a Comment