I don't even know what to say broken by the games that you play

Я дивилась щоранку у його ідеальні очі

В мріях про сина, ідеальну маленьку копію.

Я готова була не спати кожної ночі,

щоб нарешті втілити цю мрію-утопію.

Я дивилась щоденно на його ідеальні руки,

і відчувала їх дотик тремтливий на шкірі.

Він казав: «Уявляєш, у нас колись будуть онуки».

«Стоп, цей кадр знято» - і гострий шпичак у довірі.

Я дивилась щовечора на його ідеальні губи,

Поцілунок - це вибух, мене не тримали ноги.

Чому ви кричали так палко «Люби!»? Душогуби.

Від очей, вниз, аж до губ, від розпачу дві дороги.

Я дивилась щоночі на мій таємний скарб,

І молитву крізь сльози з благанням кричала,

Щоб вберегли його душу від чорних та сірих фарб

І щоб сила небесна в коханні гріха не вбачала.

Я дивилась щоранку на стелю поперед собою.

«Права захищені. Це демо-версія. Купи ліцензію»

На жаль, коханий, ти став для мене лише пробою.

Я буду знати тепер: треба уважно читати рецензію.